У разі закінчення 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а тому з тих пір у податкового органу відсутнє право приймати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Тому, після закінчення строку звернення з позовом про стягнення суми боргу у відповідності зі статтею 102 КАСУ, контролюючий орган не вправі звертатися до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, погашену після закінчення 1095-денного строку з дня його виникнення. Податковим кодексом пеня визначена як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми про порядок нарахування і сплати пені встановлені окремою Главою 12, в той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків) або з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні – рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами) і закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Постанова ВСУ від 06. 02. 2018 р. № К/9901/99/17 (у справі № 807/2097/16)
За матеріалами ligazakon.ua