fbpx
Міндоходів в узагальнюючій податковій консультації відзначило, що встановлені п. 153. 5 ПКУ особливості оподаткування податком на прибуток застосовуються до операцій з відступлення права вимоги (у тому числі за договорами факторингу) у разі якщо умови договору поступки (факторингу) відповідають вимогам ЦКУ. Договір факторингу, наприклад, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Щодо звичайної поступки можна зазначити вимогу про вчинення правочину щодо заміни кредитора у зобов’язанні в тій же формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (наказ від 22. 11. 2013 р. № 697).

За матеріалами ligazakon.ua